ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ДИТИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Дата: 30.03.2023 11:08
Кількість переглядів: 240
Війна – це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичайних рутин, постійні зміни – усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння та комфорт. Основне, що потрібно пам’ятати – якщо батьки поруч і здорові, вони можуть надати дитині психологічну підтримку, використовуючи наведені нижче поради:
- обіймайте, пояснюйте, відволікайте – це основні способи підтримати дитину. Головне правило – спокійні батьки – спокійні діти.
- не забувайте піклуватись: сон, їжа та спілкування вкрай важливі
- якщо ви плачете разом із дитиною, вам потрібно пояснювати свою поведінку відповідно віку дитини, наприклад скажіть «Мені сумно, я засмучена. Мамі треба зараз трохи посумувати. Якщо хочеш, обійми мене. Якщо ні, іди пограй». Дитині необхідно розуміти, що в мама і тата бувають різні емоції, і це нормально
5 корисних порад: як допомогти дітям почуватися більш захищеними у надзвичайній ситуації:
- продовжуйте огортати дитину любов’ю і доглядом.
- діти молодшого віку відчувають захист і батьківську любов через тактильний контакт, коли їх ніжно обіймають, читають разом або допомагають заснути.
- якщо ваша дитина не слухає, пам’ятайте, що таким чином вона намагається висловити ті почуття, що неспроможна висловити, і спробуйте контролювати своє роздратування.
- також не забувайте піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі почуваєтеся погано.
У стані стресу дуже складно звертати увагу на потреби дитини, тож намагайтеся підтримувати якомога кращий баланс для її підтримки.
Ось декілька порад батькам:
- думайте про майбутнє, а не минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте з важливими людьми, що ви зробите першим після настання миру. Такі міркування і розмови надихають і стабілізують.
- позбавтеся почуття вини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося або що ви зробили щось не так. Ви зробили все, що в той час могли.
- попросіть допомогу. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, попросить її. Просити допомогу не соромно.
- говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, говоріть про свої емоції та досвід. Зателефонуйте родині. Просте «Як ти?» може надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
- спостерігайте за емоційним станом дитини і реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, стежте за її емоційною реакцією та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила, запитувала, показувала свій емоційний стан.
- якщо діти грають або малюють «війну» - не забороняйте. Емоції треба програти, озвучити, витягти. Це допоможе дітям впоратися з емоціями і зменшить тривожність і стрес.
